01.04.2020-06.04.20)   Домашнє завдання № 3

(Для груп № 19;37;35)

Пропоную пройти онлайн –тест (обов'язково)

виконати тест до 06.04.2020

(Написати :Прізвище; № групи)(обов'язково)

Домашнє завдання не активне

Завдання необхідно виконати до  6 квітня 13:00

Код доступу 675474 
використати цей код,

відкривши посилання
join.naurok.ua

Лекція №3

Розділ : «Легка атлетика»

Тема: «РОЗВИТОК ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ СТРИБУЧОСТІ»

«ПОБУДОВА САМОСТІЙНИХ ЗАНЯТЬ ЩОДО ПІДГОТОВКИ І ВИКОНАННЯ НОРМАТИВУ СТРИБКА У ДОВЖИНУ З МІСЦЯ»

План

I. Техніка безпеки

ΙI.. .Види стрибків

III. Загальна характеристика стрибків та швидкісне-силових здібностей

IV Техніка стрибка.

1). Умови виконання тесту на силу ніг(стрибок у довжину з місця)       

2).Фази техніки стрибка у довжину з місця.

V. Методика формування стрибучості

I Техніка безпеки

🔻 перед початком занять слід обов'язково робити розминку. Вона допоможе розігріти м'язи та підготувати організм до підвищеного навантаження.

        🔻  стрибати потрібно тільки в спортивному взутті.

        🔻після стрибка м'яко приземлитися на гімнастичні мати або яму для стрибків.

        🔻найголовніше в стрибках - навчитися м'яко приземлятися.

II Види стрибків.

Ще в Стародавній Греції змагання зі стрибків (спочатку в довжину) увійшли в програму Олімпійських ігор як вид п’ятиборства. А ось стрибки в висоту з’явилися тільки на початку XIX століття. Вперше змагання зі стрибків були проведені в середині минулого століття в Англії.

В цілому стрибки діляться на дві групи:

Перша група включає в себе:

1.Стрибки у висоту. Це ациклічний вид, який вимагає від спортсменів прояви стрибучості, швидкісно-силових якостей, гнучкості та спритності. Вони проводяться серед жінок і чоловіків на манежі і стадіоні. Виділяють такі види стрибків у висоту: Переступання або ножиці Це самий простий і доступний спосіб стрибків у висоту. Стрибун приземляється на дві ноги в яму з піском. Він з’явився в середині XIX століття, і кожен школяр знає про нього з уроків фізкультури. Світовий рекорд становить 2,09 метра. перекидний Він нагадує застрибування на коня. Коли він з’явився невідомо. Перший світовий рекорд був встановлений американцем Лео Стірс – 2,11 м. А ось останній світовий рекорд поставив Володимир Ященко, пригнувши на відстань в 2,35 м. Фосбері-флоп Це стрибок через планку, виконуючи при цьому прогинання-міст. Спортсмен падає після стрибка на спину, випрямивши ноги.

2. Стрибки з жердиною з розбігу. Це ациклический вид, який вимагає від стрибуна прояви стрибучості, швидкісно-силових якостей, гнучкості та спритності. Такі стрибки є найскладнішим технічним видом легкої атлетики. Їх виконують жінки і чоловіки на манежі, стадіоні.

Друга група включає в себе види стрибків у довжину:

 1.Опорні стрибки для здійснення таких стрибків необхідно створити напругу в м’язах, які захищають організм в польоті і сприяють розвитку рівноваги і гнучкості. В якості опори можуть використовуватися козел або кінь. Їх можна зустріти в шкільних спортивних залах, вищих навчальних закладів та гімнастичних залах. Стрибки через козла можна виконувати боком, прямо, а техніка передбачає перестрибування або застрибування.

         

 3.Потрійний стрибок з розбігу Це ациклічний вид стрибка, який вимагає від стрибуна прояви швидкісних і швидкісно-силових якостей, спритності і гнучкості. Проводяться серед жінок і чоловіків в манежі і на стадіоні.

4.Стрибок у довжину з місця

III. Загальна характеристика стрибків та швидкісно - силових здібностей.

Стрибок це природний спосіб подолання перешкод. В легкій атлетиці існують такі види стрибків, а саме: у висоту, у довжину, у висоту з жердиною, у довжину потрійний. За характером м’язової діяльності стрибкові вправи належать до групи швидкісно-силових вправ.

На заняттях з фізичної культури стрибки стають руховою основою створення навику відштовхування необхідного для  багатьох інших вправ; сприяють розвитку вестибулярного апарату і координації рухів у польоті; укріплюють м'язи ніг, черевного пресу, спини.

Стрибок у довжину з місця не входить до програми легкоатлетичних змагань, але він є незамінним засобом розвитку стрибучості.

Стрибучість – це комплексна здібність, основними компонентами якої є сила м’язів, швидкість їх скорочень та координація рухів. Вона не залежить ні від ваги, ні від довжини ніг людини, а є проявом швидкісне-силових можливостей.

Швидкісне-силові здібності це психофізична здатність проявляти найбільші величини сили в найменший час (вибухова сила). До типових швидкісне-силових вправ належать легкоатлетичні стрибки та метання, удари по м’ячу в спортивних іграх, удари та кидки в бойових видах спорту, тощо.

Стрибок у довжину з місця характеризує рівень швидкісне - силових можливостей людини і є показником її фізичного розвитку .

IV. Техніка стрибка у довжину з місця

Стрибки виконуються з місця та з розбігу. До програми офіційних змагань стрибки з місця в довжину та висоту не входять, а використовуються переважно як спосіб підвищення рівня фізичної підготовки і є важливою складовою для визначення рівня швидкісне-силових здібностей. Легкоатлетичні стрибки з розбігу поділяються на два види:

через горизонтальні (у довжину й потрійні) і вертикальні перешкоди (у висоту із жердиною).

На заняттях фізичної культури, стрибки стають руховою основою створення навику відштовхування вгору, необхідного для багатьох інших вправ. Стрибки через перешкоди в системі стрибкових завдань є незамінним способом розвиту стрибучості. Слід також нагадати про важливість стрибкових вправ. Задля ефективності вивчення техніки різновидів стрибкових вправ рекомендується проводити роботу в такій послідовності. Розпочати слід із вивчення підстрибувань та приземлень без значних струсів.

При цьому спочатку слід застосовувати приземлення з торканням ґрунту передньою частиною стоп, амортизуючи приземлення невеликим згинанням у колінах. Важливо навчити студентів усіх різновидів приземлення в залежності від висоти перешкоди та вихідного положення для зістрибування, слід учити вибирати спосіб безпечного приземленням в залежності від умов стрибка.

Після цього вивчаються стрибки з елементами перестрибування. Вони виконуються через високі та широкі перешкоди, з місця й з розбігу. До них належать легкоатлетичні стрибки:

у висоту;

у довжину;

потрійний стрибок;

    стрибок із жердиною.

1).Умови виконання тесту на силу ніг(стрибок у довжину з місця)

Обладнання. Не слизька поверхня з лінією та розміткою в сантиметрах.

Опис проведення тестування. Учасник тестування стає носками ніг до лінії, робить замах руками назад, потім різко виносить їх уперед, відштовхуючись ногами, стрибає якомога далі.

Результатом тестування є дальність стрибка в сантиметрах у кращій з двох спроб.

Загальні вказівки і зауваження. Тестування проводиться відповідно до правил змагань  для стрибків у довжину з розбігу. Місце відштовхування й приземлення повинні перебувати на одному рівні.

Результативність виконання вправи залежить від рівня розвитку динамічної сили м'язів ніг. А рівень розвитку швидкісно-силових якостей, в свою чергу, буде значно вищим, за умови технічно-правильно сформованого навику виконання стрибка у довжину з місця. Існує певна функціональна залежність між розвитком фізичних якостей і технікою виконання фізичного рух. Розглянемо основні фази стрибка у довжину з місця і задачі , які виконуються в них.

2).Фази техніки стрибка у довжину з місця.

Стрибок у довжину з місця за технікою умовно можна поділити на три фази: відштовхування, політ і приземлення, які взаємозв’язані й однаково важливі. Вихідне положення перед стрибком: стійка ноги нарізно. Методичні вказівки: стопи розташовані паралельно (орієнтовно не ширше плечей), носками до лінії розмітки.

Фаза відштовхування. Головна задача спортсмена – проявити найбільші динамічні зусилля „вибухового характеру. Спочатку виконується одночасний замах руками назад із незначним згинанням ніг в колінах, потім різкий мах рухами вперед-вгору з великою амплітудою, який супроводжується активним розгинанням ніг та повним потужним відштовхуванням стоп від опори вперед, концентруючи напругу всіх груп м'язів тулуба.

Фаза польоту. Основна задача спортсмена зберегти рівновагу в польоті і підготуватися до приземлення, виконуючи групування через підтягування колін до грудей з послідовним виносом стоп якомога далі вперед-вгору, тримаючи тулуб у вертикальному, трохи нахиленому положенні вперед (спина – кругла).

Фаза приземлення. Основна задача спортсмена – виконати „м’яке, стійке, одночасне приземлення стоп через сильне згинання ніг у колінах, утримуючи рівновагу тіла, координуючи і узгоджуючи рухи руками вперед-вниз із незначним нахилом тулуба вперед. Детальний аналіз техніки виконання вправи сприяє більш швидкому та якісному оволодінню руховою дією

 V. Методика формування стрибучості

Тести для визначення рівня стрибучості

Тест 1. Стрибок вгору з місця поштовхом двома ногами з махом рук. Оцінюється висота вильоту. На різній висоті від кистей витягнутих рук підвішена три повітряні кулі: на висоті 10 см - червона куля, 20 см - синя куля, 30 см - зелена куля. 5 балів - торкання зеленої кулі. 4 бали - синьої. 3 бали - червоної.

Тест 2. Стрибок вгору з розгону поштовхом однією ногою з махом. 5 балів -не менше 100 см; 4 бали - від 90 до 80 см; 3 бали - від 80 до 70 см. Оцінка формується з урахуванням статі та фізичної підготовленості.

Тест 3. Стрибок у довжину з місця поштовхом двома ногами з махом руками. 5 балів - стрибок на 180 см і далі. 4 бали - від 160 до 179 см. 3 бали -від 140 до 159 см. Оцінка формується з урахуванням статі та фізичної підготовленості.

Тест 4. Вистрибування вгору з присідання на одній нозі з махом руками. Оцінюється висота вильоту. 5 балів висота вильоту 20 см. 4 бали -від 15 до 20 см. 3 бали -від 10 до 15 см.

Тест 5. Вистрибування вгору після стрибка у глибину. Оцінюється злиття рухів і висота вильоту. 5 балів завершуючи фазу амортизації після стрибка у глибину, без додаткових рухів і зупинки махом руками стрибок вгору на висоту 30 см. 4 бали - у кінці фази амортизації без додаткових рухів і зупинки з махом руками стрибок вгору на висоту 20 см. 3 бали - у кінці фази амортизації без зупинки і додаткових рухів стрибок вгору на висоту